Як пережити викрадення і полон
Ніхто з нас не очікує бути викраденим або потрапити в полон, але на окупованій території така можливість є досить високою. Цивільні особи є найменш підготовленими до умов війни, але знання перевірених стратегій реагування на захоплення може збільшити ваші шанси на виживання та покращити самопочуття як під час полону, так і після звільнення з нього.
Вижити в полоні можливо. Це підтверджують десятки колишніх заручників. Головне – зберігати спокій, навчитись правильно керувати емоціями, розпоряджатись своїм часом та оточенням.
Експерти в цій галузі та колишні військовополонені поділились своїми способами виживання в полоні:
- Намагайтеся якомога швидше опанувати панічні реакції: на короткий проміжок часу дозвольте собі тремтіти якомога сильніше (якщо це безпечно). Постукайте себе по стегнах або гомілках, аби відчути тіло. Втисніться п’ятами в підлогу. Міцно притисніться до стіни.
- Намагайтесь зберігати спокій та ясний розум. Допомагайте іншим заручникам тільки тоді, коли вам самим нічого не загрожує.
- У більшості випадків, коли заручники були вбиті, вони намагались протистояти викрадачу. Тому будьте стриманими та намагайтесь не провокувати викрадачів. Виконуйте інструкції, які вам надають.
- На ранніх етапах ув’язнення навіть прямий зоровий контакт може сприйматись, як виклик.
- Говоріть якомога менше, коли вас запитують. Коротко відповідайте на запитання, уникайте емоційного тону та агресії. Не намагайтесь показати мімікою чи позою своє негативне ставлення до викрадачів.
- Гідно приймайте обставини. Атакуючи гідність, злочинці намагаються спотворити самосприйняття людини, змінити її поведінку. Тому живіть своїми цінностями, не обговорюйте їх. Уникайте відкритих проявів боягузтва, страху та демонстрації покори.
- Визначте цілі. Будьте сповнені рішучості дожити до певної дати, наприклад, до сімейної річниці. Будьте готові «обнулити» ці дати, якщо ваш полон затягнеться. Чим довше триває ваш полон, тим є більш безпечною ця ситуація для вас. Тому що це означає, що ви потрібні для чогось.
- Дотримуйтесь правил, які встановлюють викрадачі. Якщо у вас немає чітких причин не робити цього (наприклад, порушення вашої особистої гідності або міркування безпеки), розумно буде погодитися на їх вимоги. Звичайно, можуть існувати правила, які ви готові порушити навіть за умови покарання, наприклад, заборона на спілкування з іншими заручниками. Будьте обережні та завжди думайте про ймовірні наслідки вашої поведінки.
- Намагайтесь боротися зі стресом. Техніки медитації знизять рівень стресу та допоможуть впоратися з клаустрофобією. Практикуйте інші методи: складайте і дотримуйтесь розпорядку дня, ведіть щоденник тощо. Використовуйте будь-яку можливість поспати.
- Спробуйте побудувати стосунки з іншими полоненими. Це допоможе знизити стрес, змінити почуття безнадійності та безпорадності. Наприклад, спільне прийняття їжі з іншими полоненими може не тільки зменшити відчуття самотності, а й побудувати товариські зв’язки.
- Тримайте свій розум активним. Розробляйте розумові ігри, щоб стимулювати своє мислення. Наприклад, спробуйте згадати сюжети фільмів, які ви бачили, або уривки з прочитаних книг.
- Не втрачайте надію. Вірте в те, що має для вас велике значення: сім’я, Бог, країна чи абстрактний ідеал. Пам’ятайте про близьких та рідних, які чекають на ваше повернення. Це надасть вам більше сил та терпіння.
Варіанти полону можуть бути різними, тому важливо вміти адаптувати стратегії й правила поведінки під конкретний випадок. Такий підхід підвищить ваші шанси на виживання, а також мінімізує наслідки перебування в полоні, дозволяючи гідно дочекатися звільнення.
